Tablica 02 – linki do tablic 01 lub 03
Tblica 02 – linki do tablic 01 lub 03
W latach trzydziestych XX wieku, kilkanaście lat po odzyskaniu przez Polskę niepodległości, w dobie wielkiego kryzysu światowej gospodarki i rosnącego bezrobocia, Rząd II RP zdecydował o promocji i kredytowaniu najtańszych
form budownictwa – domów drewnianych.
W roku 1932 ówczesny Minister Poczt i Telegrafów Ignacy Boerner podjął to wyzwanie. Zdecydowano o budowie, na obszarze 52 hektarów terenu pozostałego po budowie Radiostacji Babice osiedla mieszkaniowego łącznościowców.
Czerwiec 1932
Zawiązano Stowarzyszenie
„Pierwsze Osiedle Łączności”,
otrzymało ono 60 parceli na północny zachód od szosy Groty–Wawrzyszew.
Październik 1933
Ruszył pierwszy tramwaj linii B
łączący Osiedle z Warszawą.
Styczeń 1933
Powołano Stowarzyszenie „Drugie
Osiedle Łączności” z przydziałem
69 parceli na południowy wschód
od szosy Groty – Wawrzyszew.
Listopad 1933
Z inicjatywy Ignacego Boernera
zawiązano Stowarzyszenie „Bratnia
Pomoc Byłym Uczestnikom Walk
o Niepodległość”
Lipiec 1933
Powstało Stowarzyszenie „Trzecie
Osiedle Łączności”, które wybudowało docelowo 30 domów (wzdłuż ulic Kunickiego, Sobczaka, Telewizyjna – wg obecnych nazw ulic).
Kwiecień 1934
Powołano Stowarzyszenie „Czwarte
Osiedle Łączności”, które wybudowało 36 domów (wzdłuż ulic Akantu, Ebro, Dostępnej wg obecnych nazw ulic).
Zgodnie z nowymi, jak na tamte czasy, założeniami urbanistycznymi budowy satelickich osiedli-ogrodów, w latach 1932-37 wybudowano tu około 300 domów, sieć ulic, infrastrukturę wodno-kanalizacyjną (z własnym odwiertem artezyjskim), doprowadzono linię tramwajową. Sąsiedztwo lasu i pasy zieleni dawały kontakt z przyrodą.
Tblica 02 – linki do tablic 01 lub 03
Tablice 90latBoernerowoOrg jako .pdf do wydruków w dużym formacie
🇺🇦 🇵🇱
Zamieszczamy tłumaczenie historii Boernerowa w języku naszych Gości, tak by budować wspólną przyszłość na fundamencie wzajemnego zrozumienia oraz w duchu wspólnych ideałów i interesów. Ми надаємо переклад історії Бернерова мовою наших Гостей, щоб будувати спільне майбутнє на основі взаєморозуміння, в дусі спільних ідеалів та інтересів
У 1930-х роках, через кілька років після відновлення Польщею незалежності, під час великої кризи світової економіки та зростання безробіття, уряд Другої Республіки Польща вирішив допомогти та кредитувати найдешевші форми забудови – дерев’яні будинки. 1932 року тодішній міністр пошти і телеграфу Ігнацій Бернер взявся за це завдання. На площі 52 га землі, що залишилася після будівництва Радіостанції Бабіце, було вирішено побудувати житловий масив зв’язківців.
Червень 1932 року
Створено Товариство «Перший житловий мікрорайон зв’язківців»,
воно отримало 60 ділянок на північний захід від дороги Гроти – Вавжишев.
Жовтень 1933 року
Вирушив перший трамвай лінії В, що сполучав житловий комплекс із Варшавою.
Січень 1933 року
Створено Товариство «Другий житловий мікрорайон зв’язківців» з виділенням 69 ділянок на південний схід від дороги Гроти – Вавжишев.
Листопад 1933 року
За ініціативи Ігнація Бернера створено Спілку «Братня допомога колишнім бійцям
за Незалежність»
Липень 1933 року
Створено Товариство «Третій житловий мікрорайон зв’язківців», яке зрештою збудувало 30 будинків (вздовж вулиць Куницького, Собчака та Телевзийної – згідно з нинішніми назвами).
Квітень 1934 року
Створено Товариство «Четвертий житловий мікрорайон зв’язківців», яке збудувало 36 будинків (уздовж вулиць Аканту, Ебро, Акцентна – згідно з нинішніми назвами).
Відповідно до нових на той час містобудівних передумов будівництва садиб-супутників, у 1932-37 рр. тут збудовано близько 300 будинків, мережу вулиць, водопровідну та каналізаційну інфраструктури (з власною артсвердловиною), а також трамвайну лінію. Близькість лісу та зелені смуги забезпечували контакт із природою.
Tablica 02 – linki do tablic 01 lub 03