Tablica 07 – linki do Tablicy 06 lub 08
Tablica 07 – linki do Tablicy 06 lub 08
Na początku kolejnego roku budowy, 1933, gdy okazało się, że w praktyce przy rosnącej cenie drewna, różnica między drewnianymi a murowanymi domami nie jest znacząca (rzędu 5-7%), a prywatni właściciele są bardziej skłonni inwestować w trwalsze domy murowane, zniesiono preferencje kredytowe dla drewnianego budownictwa. Skutkowało to zwrotem w stronę domów murowanych na budowanym Osiedlu Łączności.
W czerwcu 1933 r. powołano Spółdzielnię „Trzecie Osiedle Łączności”. Towarzystwo Popierania Budowy Własnych Domów Pracowników Łączności przydzieliło jej 30 parceli w rejonie ulic: Oleandrów (Thommée`go), Legionów (Ebro) i I. Boernera (Kunickiego).
W związku ze zmianami kredytowymi członkowie Spółdzielni przyjęli do realizacji jako podstawowy typ: dom murowany o dwóch pokojach z kuchnią, przedpokojem i łazienką, o powierzchni 48 m2. W praktyce duża część
domów została powiększona. Większość indywidualnych projektów wykonali architekci: Jan Reda i Stanisław Odyniec Dobrowolski.
Spółdzielnię Budowlano-Mieszkaniową „Czwarte Osiedle Łączności” zawiązano w kwietniu 1934 r. Przydzielono jej 36 działek w rejonie ulic: Wolność (Akantu), Legionów (Ebro), A. Piłsudskiej (Kleeberga), Prystora (Westerplatte). Członkowie spółdzielni mieli już do wyboru szereg projektów przygotowanych na zlecenie Zarządu Spółdzielni. W większości były to domy murowane różniące się Projekt murowanego domu jednorodzinnego typu III. Elewacja
Osiedle Boernerowo. Trzecie Osiedle Łączności. Dom jednorodzinny pik. Leopolda Gebela przy ul. Kunickiego 43
Projekt murowanego domu jednorodzinnego typu IV. Elewacja Projekt murowanego domu jednorodzinnego typu II.
Elewacja pod względem wielkości i charakteru architektonicznego. Wśród zrealizowanych inwestycji były trzy parterowe, trzypokojowe domy drewniane o powierzchni ok.100 m2. Było też piętnaście niedużych domów murowanych o powierzchni zabudowy ok. 70 m2 i 90 m2. Pozostałe to domy piętrowe (10 obiektów) o charakterze willowym, choć o niedużej powierzchni zabudowy terenu – 60 m2.
Tablica 07 – linki do Tablicy 06 lub 08
Tablice 90latBoernerowoOrg jako .pdf do wydruków w dużym formacie
🇺🇦 🇵🇱
Zamieszczamy tłumaczenie historii Boernerowa w języku naszych Gości, tak by budować wspólną przyszłość na fundamencie wzajemnego zrozumienia oraz w duchu wspólnych ideałów i interesów. Ми надаємо переклад історії Бернерова мовою наших Гостей, щоб будувати спільне майбутнє на основі взаєморозуміння, в дусі спільних ідеалів та інтересів
На початку наступного будівельного 1933 року, коли виявилося, що на практиці за умави зростання ціни на деревину різниця між дерев’яними та цегляними будинками незначна (близько 5-7%), і приватні власники охочіше інвестуватимуть у більш довговічні цегляні будинки, скасовано кредитні преференції на дерев’яне будівництво. Це призвело до переходу на цегляні будинки у «Житловому масиві зв’язківців».
У червні 1933 року було створено кооператив «Третій житловий масив зв’язківців». Товариство сприяння будівництву власних будинків працівників зв’язку виділило 30 ділянок у районі вулиць Олеандрів (Томмеего), Легіонів (Ебро) та І. Боернера (Куницького).
У зв’язку з кредитними змінами члени кооперативу ухвалили базовий тип будівлі: цегляний будинок з двох кімнат з кухнею, холом та санвузлом, площею 48 м2. На практиці значну частину будинків було збільшено. Більшість індивідуальних проектів виконано архітекторами: Яном Редою та Станіславом Одинцем Добровольським.
Житлово-будівельний кооператив «Четвертий житловий мікрорайон зв’язківців» було створено у квітні 1934 року. Йому було виділено 36 земельних ділянок у районі вулиць: Вільність (Актанту), Легіонів (Ебро), Пілсудська (Клееберга), Пристора (Вестерплатте). Члени кооперативу вже мали на вибір низку проектів, підготовлених на замовлення Правління кооперативу. Здебільшого це були цегляні будинки, що відрізнялися конструкцією цегляного одноквартирного будинку III типу. Висота забудови у Бернерово. «Третій житловий мікрорайон зв’язківців». Односімейний будинок пік. Леопольда Гебеля на вул. Куніського 43. Проект цегляного одноквартирного будинку IV типу. Фасадний проект цегляного односімейного будинку II типу.
Висота за розмірами та архітектурним характером. Серед завершених інвестицій були три одноповерхові трикімнатні дерев’яні будинки площею близько 100 м2. Було також п’ятнадцять невеликих цегляних будинків із площею забудови приблизно 70 м2 та 90 м2. Інші – це двоповерхові будинки (10 корпусів) вільного характеру, але з невеликою площею забудови – 60 м2.
Tablica 07 – linki do Tablicy 06 lub 08
