Tablica 10 – linki do Tablicy 09b lub 11
Tablica 10 – linki do Tablicy 09b lub 11
W roku 1934, jeszcze gdy osiedle Boernerowo było w budowie, powstała Koedukacyjna Szkoła Powszechna prowadzona przez Pocztowe Przysposobienie Wojskowe. Aż do wybuchu wojny mieściła się w budynku Zarządu Poczt i Telegrafów przy ul. Warszawskiej 26 (ul. Dostępna). Jej organizatorem i kierownikiem był Antoni Bartczak (zginął we wrześniu 1939 r.).
W okresie okupacji, już 8 listopada 1939 r. Janina Bartczak i Wacława Pawlik zorganizowały Prywatną Szkołę Powszechną. Początkowo uczęszczało do niej 40 dzieci. Do roku 1941 mieściła się w budynku PiT przy Warszawskiej 26. Uczniów stopniowo przybywało, aż było ich około stu. Dzieci docierały tu również z okolicznych miejscowości: Bliznego, Babic, Grot, Górc…
Po zakończeniu wojny w roku 1945 na Boernerowie
wznowiła działalność Szkoła Powszechna stopnia podstawowego. Pierwszym jej kierownikiem był Wincenty Jagodziński.
Szkoła mieściła się w domach jednorodzinnych: przy
ul. P.O.W. 39 (Sobczaka), ul. Łączności 40 (Telewizyjna), ul. Wolności 40 (Akantu) i w „Boernerówce”, ul. I. Boernera 5 (Kunickiego). Przy szkole działał związek ZHP: drużyna chłopców i dziewcząt.
Po wybudowaniu w latach 1947–1948 siłami społecznymi siedziby szkoły średniej („baraczek” przy ul. Łączności 41 – obecnie Telewizyjna) i braku stosownego miejsca do nauki dla dzieci młodszych, Stowarzyszenie Przyjaciół Boernerowa rozpoczęło zbiórkę pieniędzy na budowę kolejnej szkoły – podstawowej.
Niestety zbiegło się to (rok 1950) z rozpoczęciem budowy lotniska wojskowego i Wojskowej Akademii Technicznej, a w perspektywie z wysiedlaniem dotychczasowych mieszkańców.
Na nowy budynek szkolny przy ul. Thommée’go 1 trzeba było czekać do roku 1957. Przeniesiono do niego wtedy Szkołę Podstawową nr 81 (z ul. Sobczaka 39) i Liceum Ogólnokształcące nr 24 (z baraku obok).
Powstała w ten sposób jedenastolatka – Szkoła Ogólnokształcąca Stopnia Podstawowego i Licealnego nr 24.
Dyrektorami szkoły , w latach 1956–1964 byli kolejno: Władysław Pietkiewicz, Irena Grycewicz, Maria Trojanowska, Antoni Konopka.
Szkoła ta przetrwała do roku 1963, gdy na skutek narastającej ciasnoty, zdecydowano o przeniesieniu liceum na ul. Połczyńską 56. Obecnie to XXIV Liceum im. Cypriana Kamila Norwida mieszczące się przy ulicy
Obozowej 60 w Warszawie.
Tak więc w roku 1963 przy ul. Thomméego 1 pozostała już tylko Szkoła Podstawowa, której w roku 1966 nadano imię Walerego Wróblewskiego. Wojskowa Akademia Techniczna objęła Szkołę patronatem,
pomagając w wyposażeniu pracowni szkolnych.
Dyrektorami szkoły w latach 1964–1999 byli kolejno: Izabela Patej (lata 64–83), Zofia Błażewicz, Marianna Trzewik, Elżbieta Możańska (88–99).
W roku 1999 w wyniku reformy szkolnictwa na Boernerowie powstał Zespół Szkół nr 46, w którego skład oprócz Szkoły Podstawowej nr 150 weszło Gimnazjum nr 86. Gimnazjum w roku 2006 otrzymało
imię płk. Ignacego Boernera.
W roku 2007 oddano do użytku Halę Sportową, a w 2009 nowe boiska sportowe. Dyrektorką Zespołu Szkół w latach 1999–2019 była Grażyna Żółtowska.
Kolejna reforma (z 2017 r.) zlikwidowała gimnazja w roku 2019. Od roku 2019 mamy więc ośmioklasową Szkołę Podstawową nr 150, której dyrektorką jest Danuta Zawadzka.
Tablica 10 – linki do Tablicy 09b lub 11
Tablice 90latBoernerowoOrg jako .pdf do wydruków w dużym formacie
🇺🇦 🇵🇱
Zamieszczamy tłumaczenie historii Boernerowa w języku naszych Gości, tak by budować wspólną przyszłość na fundamencie wzajemnego zrozumienia oraz w duchu wspólnych ideałów i interesów. Ми надаємо переклад історії Бернерова мовою наших Гостей, щоб будувати спільне майбутнє на основі взаєморозуміння, в дусі спільних ідеалів та інтересів
У 1934 році, коли мікрорайон Бернерово ще будувався, було засновано початкову школу спільного навчання, якою керувала організація Pocztowe Przysposobienie Wojskowe. До початку війни вона містилася в будинку Управління пошти і телеграфу по вул. Варшавській, 26 (вул. Достемпна). Його організатором і керівником був Антоній Барчак (помер у вересні 1939 р.).
Під час окупації 8 листопада 1939 року Яніна Барчак і Вацлава Павлік організували приватну початкову школу. Спочатку її відвідувало 40 дітей. До 1941 року вона розташовувалася у приміщенні ПіТ по вулиці Варшавській, 26. Кількість студентів поступово збільшувалась, досягаючи близько сотні. Діти приїздили сюди також із довколишніх міст: Близне, Бабіце, Грот, Гурце…
Після закінчення війни 1945 року в Бернерово Відновила діяльність початкова школа. Його першим керівником був Вінцентій Ягодзінський.
Школа розташовувалася в одноквартирних будинках: по вул. P.О.W., 39 (Собчака), вул. Лончношчі, 40 (Телевізійній), вул. Вільності, 40 (Aканту) та у «Бернерувці», вул. І. Бернера, 5 (Куницького). В школі діяла профспілка ZHP: команда юнаків і дівчат.
Після будівництва середньої школи («baraczek» на вул. Лончношчі, 41 – нині Tелевізійна) у 1947–1948 роках і за відсутності відповідного місця для навчання молодших дітей, Товариство друзів Бернерова почало збирати кошти для будівництва ще однієї початкової школи.
На жаль, це збіглося (1950 р.) з початком будівництва військового аеропорту та військового технічного університету, а в майбутньому – з виселенням жителів.
На нове приміщення школи по вул. Thomméego, 1 довелося чекати до 1957 року. Туди перевели середню школу № 81 (з вул. Собчака, 39) і загальноосвітній ліцей № 24 (з сусіднього бараку). Таким чином було створено одинадцятирічну школу – початкова і середня школа №24.
У 1956–1964 роках директорами школи були: Владислав Петкевич, Ірена Грицевич, Марія Трояновська, Антоній Конопка.
Ця школа проіснувала до 1963 року, коли через дедалі більшу переповненість було вирішено перенести середню школу по вул. Полчинська, 56. Зараз це XXIV Ліцей ім. Кипріяна Каміля Норвіда, розташований по вул. Обозова, 60 у Варшаві.
Так, у 1963 році по вул. Thomméego, 1 залишилася лише початкова школа, яку 1966 року було названо на честь Валерія Врублевського. Шефство над школою взяв Військовий технологічний університет, допомогаючи в оснащенні шкільних лабораторій.
У 1964–1999 роках директорами школи були: Ізабела Патей (64–83), Зофія Блажевич, Маріанна Тжевік та Ельжбета Можанська (88–99).
1999 року внаслідок реформи освіти в Бернерові було створено Шкільний комплекс № 46, до якого, крім початкової школи № 150, увійшла гімназія № 86. 2006 року вона отримала ім’я Ігнація Бернера.
2007 року було відкрито Спортивний комплекс, а 2009 року – нові спортивні майданчики. Гражина Жолтовська була директором комплексу шкіл у 1999–2019 роках.
Чергова реформа (2017 р.) ліквідувала гімназії (неповні середні школи) у 2019 році. Отже, з 2019 року маємо восьмирічну початкову школу № 150, директором якої є Данута Завадська.
Tablica 10 – linki do Tablicy 09b lub 11